Людину, що займається «не своєю справою», впізнати не­складно. Всім нам доводилося стикатися з неуважним лікарем, чиновником, грубим продавцем, недолугим бухгалтером чи сек­ретарем. Ми обурюємося, кри­тикуємо. Але поставимо себе на місце цих людей. На хвилину уя­вимо, що від природи замкнуту людину примушують цілий день спілкуватися, знаходити індиві­дуальний підхід, проявляти тур­боту та увагу до клієнтів, і нав­паки, емоційній, рухливій лю­дині годинами виконувати марудну «паперову» роботу. Зрозуміло, їм не захочеться працю­вати. Вже з ранку вони відчува­тимуть втому і роздратування. А до вечора обридла робота на­стільки вимотає, то в душі не за­лишиться нічого, окрім ниючої знемоги.

         Щоб цього не відбулося, пси­хологи повинні правильно зорі­єнтувати випускників шкіл на ви­бір професії. Можливо не зовсім модної, але такої, що відповідає психологічному типу особистості.

Розглянемо особливості ос­новних психологічних типів лю­дей та спробуємо показати, які професії їм краще за інші підхо­дять.

Існує соціонічна типологія, побудована на чотирьох парах дихотомій (дихотомія — «розтин на двоє»).

Установки     Екстраверсія — Інт­роверсія

Класи         Раціональні — Ірраціональні

Функції       Логіка — Етика

Інтуїція — Сенсо­ри ка

Розглянемо відмінності по кожній дихотомії.

— напрям уваги на об'єкти переважно в зовніш­ній світ. Екстраверсію установ­ка припускає бачення об'єкта і зовнішньої сторони. При цьому враховуються властивості об'єк­тів, а мотиви відносин відходять на другий план.

         Екстравертами світ сприйма­ється як сума об'єктів, а розши­рення інтересу зовні відбуваєть­ся значно легше, ніж поглиблення всередину. Помічати нові об'єк­ти для екстраверта природніше, ніж вдивлятися у відносини між ними. Для екстраверта завжди первинний об'єкт, а відносини вторинні. Отже, екстраверти не схиль­ні виховувати і переробляти лю­дей. Люди сприймаються екстра­вертом такими, які вони є. У не­сприятливій ситуації спілкування екстраверт навряд чи впливати­ме на співбесідника, швидше змі­нить власне ставлення до нього або погодиться з ним.

Інтроверсія — концентрація уваги переважно на своєму внут­рішньому світі та на взаємосто­сунках. Інтроверсна установка при­пускає суб'єктивний підхід до світу.

Основні відмінності між екстравертами та інтровертами

Націонали та ірраціонали по-різному розподіляють час. від­пущений на підготовку до іспи­ту. Націонал розподіляє матеріал по днях і методично вивчає те­му за темою. Іррапіонал вивча­тиме все в останні день-два і все одно «ночі не вистачить».

Основні відмінності між раціоналами та ірраціоналами

Відмінності між логіками і етиками

         Логікою називається психо­логічна функція для обробки ін­формації про об'єктивні сторони життя. Оцінює одержану інфор­мацію за принципом правиль­но — неправильно, доцільно — недоцільно. Функція логіки порів­нює зміст думки з об’єктивними шкалами, істинними тверджен­нями. Звідси й .характерні екрани представників логічного типу: вне­семо ясність, ефективний доказ, проаналізуємо деталі, обдумаємо рішення, потрібно (не потрібно) для справи, заслуговує (не заслуговує) довіри тощо.

         Етикою в соціоніці називаєть­ся функція обробки інформації про відчугтя та емоції людей. Оці­нює інформацію, що надійшла, за принципом: добре — погано, красиво - непривабливо. Ети­ка порівнює зміст думки з прий­нятими в суспільстві моральними нормами і цінностями. У представників цього типу тежєі улюблені вирази: існуючий звичай, ефектна деталь, красива (форма, мені по­добається (не подобається), гу­манно, душевна компанія тощо. Крім цього, в розмові вони часто використовують барвисті прик­метники та епітети: чудовий, приголомшливий, симпатичний, страш­ний, огидний.

         Якщо у людини етика — силь­на функція, то, відповідно, ло­гіка — слабка. Хоча це зовсім не означає, що у нього її немає вза­галі і до нього можна застосува­ти приказку «жіноча логіка» (у значенні її заплутаності і непо­слідовності). Просто вона у ньо­го виражена слабше, представ­лена меншою мірою і творчістю за нею ускладнена.

         Можна навести багато прик­ладів, коли люди і і слабкою фун-кцією логіки ставали висококлас­ними програмістами, бухгалте­рами і бізнесменами. Професія приносила їм задоволення, за­няття доставляли радість. Але у всіх випадках ці люди спирали­ся на знайоме, наперед відоме. Ні нових правил, ні нових мето­дів вони її своїй професії не від­крили.

Помічено, то обіцянкам ло­гічних типів можна вірити біль­ше, ніж обіцянкам етичних. Ло­гік, як правило, прагне стрима­ти дане слово, а якщо не може,

наперед попереджає. щоб не «обдурити людину». Етику не так важливо не обдурити, скільки не зіпсувати відносини. Він часто обіцяє те, чого від нього чекають інші як «від хорошої людини». При цьому етик не відчуває се­бе брехуном, швидше обереж­ним дипломатом.

Відмінності між інтуїтами і сенсориками

         Разом з функціями ухвален­ня рішень К. Юнг відкрив у пси­хіці людини функції безпосеред­нього сприйняття дійсності.

Інтуїцією К. Юнг назвав пси­хологічну функцію, що збирає дрібні частинки інформації в ці­лісну картину. Частики ні на­стільки дрібні, що сприйняття їх залишається неусвідомленим. Ін­туїція сортує інформацію в часі, розглядає розвиток процесів з ми­нулого в майбутнє, тому завер­шена картина світу дає прогноз подій, що ще не трапилися.

Сенсорикою називається пси­хологічна функція, що обробляє інформацію про фізичні подраз­ники. Сприймає конкретні фак­ти, збирає інформацію тут і за­раз. Сенсорика сортує інформа­цію в просторі, тому завершена картина дає опис не завжди по­мітних якостей об'єктів. Це ві­домості про самопочуття, надій­ність, силу і витривалість.

  У представників цього типу теж і улюблені вирази: існуючий звичай, ефектна деталь, красива ({юрма, мені по­добається (не подобається), гу­манно, душевна компанія тощо. Крім цього, в розмові вони часто використовують барвисті прик­метники та епітети: чудовий, приголомшливий, симпатичний, страш­ний, огидний.

         Якщо у людини етика — силь­на функція, то, відповідно, ло­гіка — слабка. Хоча це зовсім не означає, що у нього її немає вза­галі і до нього можна застосува­ти приказку «жіноча логіка» (у значенні її заплутаності і непо­слідовності). Просто вона у ньо­го виражена слабше, представ­лена меншою мірою і творчісгь за нею ускладнена.

         Можна навести багато прик­ладів, коли люди і із слабкою функцією логіки ставали висококлас­ними програмістами, бухгалте­рами і бізнесменами. Професія приносила їм задоволення, за­няття доставляли радість. Але у всіх випадках ці люди спирали­ся на знайоме, наперед відоме. Ні нових правил, ні нових мето­дів вони її своїй професії не від­крили.

         Помічено, то обіцянкам ло­гічних типів можна вірити біль­ше, ніж обіцянкам етичних. Ло­гік, як правило, прагне стрима­ти дане слово, а якщо не може.

Сенсорні типи живуть у пов­ному розумінні нього слова відчут­тями: уміють сприймати приро­ду, мистецтво, насолоджуватися всім видимим, почутим, відчут­ним. Дуже точно сприймають своє фізичне Я \ його потреби, воло­діють ясно вираженим ритмом життя. Сенсорик живе неначе од­ним днем. Все, що буде завтра, для нього несподівано. Через нерозвинене абстрактне мислення він не має відчуття передбачен­ня і сподівається лише на свої сили і волю.

Відчуттям інтуїтивних типів не вистачає яскравості, вони по­стійно розсіяні. Навіть своє фі­зичне Я сприймають невизначено. Часто упевненості в своїй ма­теріальності їм вистачає лише доти, доки вони дивляться в дзер­кало.

До речі, звернемо увагу на ма­тематичні здібності. Представни­ки яких типів краще справля­ються із задачами? Звичайно про виражені здібності до фізики і математики говорять, як про ло­гічні. Це так. Проте помічено, що сенсорики більше виявляють за­цікавленість до занять фізикою, де треба уявляти навколишній світ в усьому його різноманітті. Оскільки сенсорики  захоплюються частіше ма­тематикою, ніж фізикою. У зв'яз­ку з гнучкістю мислення вони особливо віддають перевагу ал­гебрі й тригонометрії.

Розглянемо, в яких сферах дія­льності найуспішнішими можуть бути представники різних пси­хологічних типів.

         У виробничо-управлінській (та­кі професії, як адміністратор, ке­рівник, бухгалтер, економіст, ро­бітник, технік, майстер, госпо­дарник) безперечними лідерами можуть стати люди з сильними функціями логіки і сенсорики. Обом типам властива посидю­чість, скрупульозність, точність виконання. Жоден психологіч­ний тин не володіє таким аналі­тичним і неупередженим розу­мом, умінням організувати ро­боту і завершити навіть дуже важку справу. У роботі вони спи­раються на факти, прагнуть бу­ти неупередженими в оцінках. Представники цих типів хороші тактики. їм можна доручати всі види робіт, пов'язані зі складан­ням трафіків, всіляких логічних структур. Вони здатні вирішити навіть дуже складні технічні пи­тання. Працівники зможуть найти себе люди з сильними функціями — етики і сенсорики. Представни­ки цих типів уміють контакту­вати з людьми, налагоджувати зв'язки, вони гуманістичні, емо­ційні від природи. Водночас во­ни послідовні, спираються на те, що перевірено і надійно. Пред­ставники цих типів зуміють на­лагодити відносини в колекти­ві, деколи виступаючи в ролі не­гласних психологів. Етики здатні співпереживати, переконувати і відчувати приховані потреби лю­дей.

         Комунікативну сферу (журна­лісти, психологи, піар-менеджери, менеджери з реклами, артис­ти, релігійні або ідеологічні дія­чі, секретарі, бібліотекарі) можуть обрати етики та інтуїти. Кому­нікабельність і уміння розбира­тися в людських взаємостосун­ках поєднується у них з пошуком новизни. Представникам цих ти­нів можна доручати рекламну дія­льність і дипломатичні функції. Вони із задоволенням візьмуть на себе відповідальність за вирі­шення питань відпочинку і свят­кових заходів, встановлять необ­хідні контакти з потрібними людь­ми, з натхненням розкажуть про нові теорії, цікаві виставки, кни­ги, а також про товари і послу­ги

У соціальній сфері (виховате­лі, вчителі, психотерапевти, лі­карі, кухарі, масажисти, мене­джери по туризму орі­єнтуються в просторі, то вони не­рідко захоплені геометрією.

         У науково-дослідній сфері (всі вили наукової роботи, маркетинг, консалтинг. диспетчерська служ­ба) безперечних успіхів доб'ють­ся люди з сильними функціями інтуїції \ логіки. Інтуїція допо­магає їм здійснювати пошук но­вих ресурсів і можливостей. Во­ни здатні в лічені секунди перед­бачити і спрогнозувати розвиток ринку, змінити напрям діяльнос­ті, проаналізувати не тільки склад­ні наукові теорії, а й мотиви по­ведінки людей. До речі, «батьки» психоаналізу і аналітичної пси­хології належали якраз до цієї групи типів.

         Як правильно визначити сти­мули до діяльності?

Учителям часто доводиться консультувати батьків з питань про те. як правильно стимулю­вати дітей до навчання або до­машньої роботи. Всі задаються питанням, чому при бажанні ви­ховати в дитині активність і праг­нення до творчості невідомо звід­ки з'являється і розростається лінь?

         Чи так вже невідомо? Евристичний напрям психології побудований на вченні про сти­мули і реакції. Віл стимулу зале­жить реакція. Як же зі всього різ­номаніття стимулів вибрати оп­тимальний. Звичайно, не можна відкидати індивідуальність кож­ного з нас, в той же час, знаючи особливості сприйняття різних психологічних типів, можемо го­ворити про деякі закономірнос­ті.

         Інтровертовані люди з пере­важанням функції сенсорики орієнтовані на підвищення добро­буту і якості житія. Значить, сти­мулом до діяльності у представ­ників них типів може стати ство­рення комфортних умов. Учитель може посадити дитину на добре освітлене місце в класі, а батьки придбати зручний стіл і стілець, хорошу ручку, організувати за­тишне робоче місце. Не гріх, як­що як премію за добре викона­ну роботу купити такій дитині що-небудь смачне, або приємне, або збільшити на його суму ки­шенькові витрати.

         Екстравертовані люди з пе­реважанням функцій сенсорики віддають перевагу підвищенню по службі. У протилежність ком­форту вони цінують престиж. Та­ку дитину потрібно стимулюва­ти почесними грамотами або від­мічати в інший спосіб за хороше навчання. Діти з цієї групи час­тіше прагнуть до отримання ме­далей, не варто заохочувати. А якщо до медалі ще далеко, слід подумати, як підкресли ти його високий статус в будь-якій спра­ві. Що в нього виходить робити краще за всіх. Де він може ви­ступити керівником або органі­затором.

         Представники інтровертованих типів з переважанням функ­ції інтуїції над усе ставлять осо­бистий інтерес до роботи або на­вчання. Помічено, що найкращих результатів можна досягнути, як­що заохочувати таку дитину ці­кавою для неї роботою. Такі ді­ти звичайно захоплюються істо­рією, конструюванням, читанням книг. Наперед дослідивши дитину, вчитель-практик може по­просити її виступити з доповід­дю. Будьте упевнені, вона роз­повість багато цікавих подро­биць, які навіть вам були невідомі. Удома батьки можуть «підсуну­ти» такій дитині книжку за те­мою, то її цікавить, і навчання піде ніби саме собою.

         На відміну віл інтровертованих, екстравертовані типи з пе­реважанням інтуїції налашто­вані на унікальність. Коли зацікавленість у діяльності зростає пропорційно відчуттю винятко­вості тієї справи, якою вони зай­маються: «Ніхто такого ще не ро­бив!» або власної винятковості: «Ніхто більше так не вміє, як я!». «Займатися незвичайним, бути несхожим на інших». — голов­ний девіз їхньої діяльності. Пе­рехвалити таку дитину немож­ливо. Для них це завжди працює на плюс, підвищує самодостат­ність. Уважно придивіться до представників них типів і ви зро­зумієте, то вони переповнені всілякими ідеями. Вони можуть дати розумну пораду стосовно шкільних нововведень. Кращим стимулом до діяльності для них є похвала за нестандартно прий­няте рішення.

Біда тільки в тому, що деко­ли ми все міряємо власним арши­ном. І те, що нам здасться пра­вильним, ідеальним, беззасте­режно застосовуємо до інших. А може все не так вже просто? Можливо існують інші мірки, ін­ші погляди, але те, що вони не схожі на наші, ще не значить, що вони погані?